Технічне креслення — умовне графічне зображення якогось об'єкта
(машини, споруди, виробу тощо), виконане за допомогою креслярських інструментів
на папері, кальці тощо або з допомогою комп’ютера.
Технічний малюнок. Для спрощення роботи
з виконання наочних зображень часто користуються технічними малюнками.
Технічний, малюнок - це зображення, виконане від руки, за правилами
аксонометріі з дотриманням пропорцій-на-око. При цьому дотримуються тих же
правил, що і при побудові аксонометричних проекцій: під тими ж кутами мають
осі, розміри відкладають уздовж осей або паралельно осям.
Часто на
технічних малюнках для більшого відображення об'ємності предмета наносять
штрихування.
Робоче
креслення деталей повинні містити всі необхідні дані для їх виготовлення і
контролю; зображення форми; вказівки про конструкцію; необхідні розміри;
граничні відхилення розмірів; вимоги до шорсткості поверхонь. Відомості про
матеріали, термічну обробку й іншим вимогам, яким повинна відповідати деталь
перед виконанням операції збирання складальної одиниці, яка містить дану
деталь.
Оформлення
складальних креслень. Основними
елементами оформлення складальних креслень є заповнення специфікації та
основного напису, нанесення номерів позицій, виконання текстової частини
креслення (примітки, допоміжні написи, технічна характеристика, технічні умови
тощо). При цьому передбачається, що зображення, розміри, граничні відхилення та
інша інформація, яка може бути виражена графічно або умовними позначеннями,
виконана.
Загалом специфікація містить таку
послідовність розділів: документація, комплекси, складальні одиниці, деталі,
стандартні вироби, інші вироби, матеріали, комплекти. Розділи визначаються
складом виробу.
Аксонометричні
проекції — наочне зображення просторових форм на площині методом
паралельного проекціювання. В аксонометричній проекції зображуваний об'єкт
належить до умовної прямокутної (ортогональної) просторової системи координат,
осі якої паралельні основним розмірам зображуваного об'єкта. Основою
аксонометричного зображення предмета є аксонометричні координати його
характерних точок і аксонометричний масштаб.
Аксонометрична
проекція — креслення, виконане в прямокутних (ортогональних) проекціях, є
основним видом зображення, яким користуються в техніці. Проте не завжди
прямокутні проекції мають достатню наочність. Тому виникає необхідність в таких
зображеннях, які, маючи наочність, давали б уявлення про відносні розміри
предмета та його форму. Таким видом зображень є аксонометричні проекції. Вони
передають одним зображенням просторову форму предмета. Таке зображення створює
у людини враження, близьке до того, яке виходить при розгляданні предмета в
натурі.
За умовами
проекціювання розрізнюють А.п.:
·
косокутні;
· ізометричні, у яких усі три показники
спотворення однакові;
·
триметричні — з трьома різними показниками спотворення
Найчастіше в кресленні застосовуються
прямокутні аксонометричні проекції, оскільки вони дають найбільш наочні зображення.
Технологічна
картка - це основний документ технологічної документації, в якому
плануються технологія виробництва, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча
сила, необхідна для їхнього виконання, а також розмір матеріальних витрат.
Тобто, загалом, там знаходяться відомості про здійснення технологічних
процесів.
Практична
частина навчального проекту, як відомо, передбачає виготовлення учнем виробу, а
до теоретичної частини необхідно віднести проектно-технологічну документацію,
тобто звіт про розробку та виготовлення виробу, в якому зазначається
актуальність, будова і містяться усі відомості, що потрібні для виготовлення,
контролю й експлуатації проектованого виробу. До звіту, в залежності від
вікових та індивідуальних особливостей учнів, входить опис виконання учнем всіх
етапів проектно-технологічної діяльності, тобто учень має викласти на папері
свої думки щодо виготовлення та способи реалізації об'єкта проектування.
У
проектно-технологічній документації учнями
на уроках трудового навчання повинні бути висвітлені наступні питання:
1. Визначення
проблеми. Необхідно визначити проблему, яка постала перед проектувальником.
2.
Обгрунтувати вибрану проблемну сферу. На цьому етапі необхідно розкрити, навіщо, для чого і яке значення
майбутнього проекту для самого себе, а також і для суспільства.
3. Формування
ідей та варіантів конструкції. На цій стадії потрібно зобразити ескізи варіантів відомих (можливо і
невідомих) конструкцій майбутнього об'єкту (не менше 3-х варіантів).
4. Формування
параметрів та граничних вимог. Необхідно вказати, які функції має виконувати
майбутній виріб, який матеріал доцільно використовувати при його виготовленні.
Доцільно зафіксувати, які вимоги ставляться до цієї конструкції,
охарактеризувати кожен її варіант відповідно до поставлених вимог і напроти
кожної відмітити "+" - задовольняє певні вимоги, знаком "-"
- не задовольняє (вимог має бути не менше 6).
5. Вибір
оптимального варіанту. Здійснюється шляхом вибору найкращих, найвдаліших сторін
запропонованих конструкції, при цьому сформувати свій оптимальний варіант.
6. Макетування
виробу. За результатами, отриманими під час
проектування, складаємо макет спроектованої конструкції.
7. Вибір
матеріалу. Оформляється у вигляді схеми (необхідно вказати кожну деталь, з
якого матеріалу виготовлена і які її розміри) та таблиці.
|
№ п/п
|
Найменування
|
Кількість
|
Матеріали
|
Розмір, мм
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Технологія
виготовлення та оздоблення. Необхідно вказати, за якою технологією будуть
виготовлятись деталі певного виробу, їх з'єднання та оздоблення.
9. Розробка
технологічної картки на виріб, що оформляється у вигляді таблиці.
|
№
|
Назва операції
|
Послідовність виконання роботи
|
Ескіз обробки
|
Інструменти і пристосування
|
10.
Економічний розрахунок. Здійснюється розрахунок собівартості виготовленого
виробу. Необхідно підрахувати, скільки коштує кожна деталь виробу, а потім їх
підсумувати. В екологічному обгрунтуванні потрібно вказати, чи відповідає
екологічним стандартам виріб, а також зазначити екологічні умови роботи під час
обробки деталей.
Немає коментарів:
Дописати коментар